Формування хронологічних
умінь учнів як складника історичної компетентності.
Історія неможлива поза часом: лише
встановивши час подій та їх послідовність, історики здатні не тільки з’ясувати
зв'язок з попередніми та наступними
подіями, визначити причини та наслідки , виявити закономірності а й створити
істинний перебіг подій, реконструювати минуле. Хронологічна компетентність
належить до загальновизнаної і стабільної групи предметних компетентностей,
яких набуває учень під час навчання історії. Хронологічна компетентність наявна
в кожній історико- методичній класифікації предметних компетентностей учнів, що
вказує на важливість її формування протягом навчання історії.
Актуальність даної теми зумовлена важливістю формування
хронологічної компетентності учня протягом вивчення історії, адже історичні
уявлення минулого впливають на формування життєвих ідеалів, ціннісних
орієнтацій учня, його поведінку, слугують засобом громадянського і морального
виховання.
Метою моєї роботи є: визначити структурні складові хронологічної компетентності учнів та
виявити основні шляхи її формування під час вивчення історії.
Тому перед собою
я поставила такі завдання:
v Зіставляти історичні події, явища,
процеси з певними епохами, періодами;
v Розглядати суспільні явища й процеси в
розвитку та в конкретних історичних умовах певного часу;
v Використовувати періодизацію як спосіб
пізнання історичного процесу;
v Навчити учнів орієнтуватися в конкретній
періодизації історії.
За радянських часів була розроблена цілісна
система прийомів і засобів викладу хронологічного матеріалу, різноманітних
варіантів пояснення школярам таких тем, як «Лічба років в історії» ,
«Розв’язання хронологічних задач»,а також методика формування вмінь учнів
локалізувати історичні факти в часі. Ці вміння зводилися до такого переліку:
встановлювати протяжність і тривалість історичних подій, їх схоронність;
визначати етапи та періодизацію історичних явищ і процесів; співвідносити події
з певним історичним періодом.
Український науковець О. Пометун під
хронологічною компетентністю розуміє вміння учнів орієнтуватися в історичному
часі.Структуру хронологічної компетентності, на її думку, складають такі
вміння: розглядати суспільні явища в розвитку та конкретно- історичних умовах
певного часу; співвідносити історичні події, явища з періодами (епохами), орієнтуватися в науковій
періодизації історії; використовувати періодизацію як спосіб пізнання
історичного процесу.
Виходячи зі структури історичної
свідомості, провідний український вчений К. Бахапов до хронологічних умінь
учнів, які становлять основу хронологічної компетентності , відносить такі
вміння: створювати часові асоціації; виділяти точки відліку часу та етапи
історичних подій ; порівнювати події за часом, коли вони відбувалися, та їхню
тривалість; визначати наступність подій
у часі; відносити дати та події до відповідних історичних періодів та
епох; тлумачити хронологічні поняття; виявляти ієрархічність подій та
тривалість процесів.
Отже, дискусії, які усе ще
тривають серед науковців, вказують на відсутність у сьогоднішньому педагогічному
просторі чіткого розуміння суті і структури хронологічної компетентності учнів.
Адже більшість науковців не пояснюють, на якій основі вони вибудовують
структуру хронологічної компетентності учнів. Це в свою чергу, зумовлює
невизначеність основних шляхів її формування під час навчання історії в школі.
Сутність компетентнісного підходу полягає у
спрямуванні навчального процесу на набуття учнями необхідного комплексу
знань,вмінь, досвіду і ціннісних орієнтацій, що дозволяють учням здійснювати
пізнавальну діяльність. Через результати освітньої діяльності слід зробити
передбачуваними й чітко вимірюваними. Тому в структурі хронологічної
компетентності я пропоную впорядкувати хронологічні вміння за когнітивними
процесами, які є основою для їх здійснення.
|
Знання
|
Понять: відлік часу, хронологія, дата,
століття, тисячоліття, літочислення, ера.
|
|
Когнітивні процеси
|
Хронологічні вміння
|
|
Пам’ятати – відтворювати правильну
інформацію по пам’яті.
|
Називати найважливіші
дати.
|
|
Розуміти – засвоювати навчальний матеріал
чи досвід.
|
Визначати дати та хронологічні межі
подій; тлумачити хронологічні поняття; відносити дати та події до відповідних
історичних періодів та епох; співвідносити різні системи літочислення
|
|
Застосовувати – діяти згідно з
правилами.
|
Позначати на лінії часу запропоновані
вчителем дати подій; співвідносити рік зі століттям; визначати послідовність
і тривалість подій, їхню віддаленість від сьогодення.
|
|
Аналізувати
|
Виявляти ієрархічність подій та
тривалість процесів; порівнювати події за часом, коли вони відбулися, та їхню
тривалість; виявляти етапи історичних подій та процесів
|
|
Досвід
|
Створення власних періодизацій
історичного процесу чи періоду.
|
|
Цінності
|
Час як фундаментальна структура
всесвіту, основа людського буття.
|
Проте, під час вивчення
хронології потрібно не перевантажувати учнів, виділяти лише головні дати,
встановлювати постійний паралельний зв'язок
між датами і подіями з історії України з подіями всесвітньої історії,
використовувати різні форми роботи.
Формування хронологічної компетентності учнів
має бути органічним елементом у загальній системі навчання історії; його слід
планувати на всіх етапах навчального процесу – від початкового (
ознайомлюваного ) вивчення матеріалу до його закріплення, повторення,
узагальнення і оперування ним. Найважливішим елементом у методиці розвитку
хронологічних вмінь на першому етапі постають хронологічні задачі,серед яких
можна виділити два підвиди: стандартні і
нестандартні. Якщо стандартні дозволяють розвивати найпростіші
хронологічні вміння учнів, такі як співвідносити рік з століттям,підраховувати час
який минув від однієї до іншої, то нестандартні розраховані на формування таких
складних умінь учнів, як співвідносити різні системи літочислення, працювати з
неадаптованими історичними джерелами, зміст яких є хронологічний матеріал.
Стандартні хронологічні
задачі:
1. Задачі на встановлення віддаленості
події від сьогодення: «Скільки років минуло від початку Національно –
визвольної війни під проводом Б. Хмельницького?»
2.
Задачі
на встановлення віддаленості однієї події від іншої: «Скільки років минуло від Хрещення
Київської Русі до Люблінської унії?», Якого року у Глухові
було створено перший спеціальний музичний заклад, якщо це сталося через 19
років після укладення Конституції Пилипа Орлика?» (1710+19=1729).
3. Задачі на встановлення дати події за її
віддаленістю від сьогодення: «В якому році відбулось скасування кріпацства в
Росії, якщо відомо, що після неї минуло 157 років?».
4. Задачі на встановлення віддаленості
події від зазначеної дати (з переходом через еру): «Під час захоплення Ніневії
612р. до н.е. згорів палац
Ашшурбаніпала. Скільки років
пролежали недоторканими книжки з
бібліотеки царя, якщо залишки палацу було розкопано 1854р.?»
5. Задачі на встановлення дати події н.е.
за віддаленістю її до іншої (з переходом через еру) «Якого року греки
святкуватимуть 2500-річчя перемоги у Саламінській битві?», «Якого року
відбулася Марафонська битва _ перша перемого греків над персами, якщо відомо,
що 2011р. у Греції відзначали 2500р.
років цієї події?».
6. Задачі на встановлення подій за датами
або дат за подіями: «Якогороку в документальних джерелах вжито назву «Україна»
?» або «Яка подія відбулася 972 року біля Дніпровських порогів?».
7. Задачі на встановлення та групування дат
на основі наведених подій, явищ, процесів ; на співвіднесення дат з явищем або
процесом: « За датами встановіть події з історії Галицько - Волинської держави:
1199р., 1238р..
1223р.,1241р., 1253р.,1340р., 1349р.» або
«Розмістіть на хронологічних сходинках імена найбільш відомих князів Київської
Русі доби роздробленості».
8. Задачі на встановлення синхронності фактів,
подій, Історичних періодів: «Сучасником яких відомих вам фактів був князь
Данило Романович?».
9. Задачі на встановлення хронологічної
послідовності подій з використанням уривків з джерел: «Назвіть події Київської
Русі за перших князів,про які розповідає літопис. Розташуйте їх у хронологічній
послідовності».
Прикладом
нестандартних хронологічних задач можуть бути такі задачі:
1.
Співвідносити різні системи літочислення:
«Відомо,
що мусульмани ведуть своє літочислення від року переселення Мухаммеда із Мекки
в Медину. Встановіть, який зараз рік за мусульманським літочислення».
2.Працювати
з неадаптованими історичними джерелами, що містять хронологічний матеріал:
«Прочитайте уривок із Повісті минулих літ й дайте відповіді на запитання. « У
рік 6454 Ольга із сином Святославом
зібрала воїнів багатьох і пішла на древлянську землю. І вийшли древляни на
супротив. І коли зійшлися обидва війська до купи, кинув списом Святослав на
древлян, а спис пролетів, а спис пролетів між ушима коня і вдарив під ноги
коневі, бо був {Святослав}
зовсім малим. І сказав {воєвода} Свинельд і {кормилець} Асмуд: Князь уже
почав. Ударимо дружино, вслід за князем». Якого року відбулася ця подія
за нашим літочисленням? Як ви це визначили? Від якої події рахували час слов’яни? Чи можете ви встановити, в якому році за слов’янським літочисленням відбувалося хрещення Русі?
На основі стандартних
хронологічних задач побудовано і різноманітні дидактичні ігри з використанням
хронологічного матеріалу.
1. Гра
«Хронологічна помилка».
Потрібно знайти помилки в тексті і виправити їх. Укажіть стрілками, які події
пов’язані з тією або іншою історичною особою.
|
А. 988р.- зруйнування монголо-татарами Києва
|
Ярослав
Мудрий
|
|
Б. 1037р.-заснування Києво – Могилянського
колегіуму.
|
Хан Батий
|
|
В. 1240р.-хрещення Русі.
|
Петро
Могила
|
|
Г. 1632р.- будівництво Софіївського собору.
|
Володимир Великий
|
2. Гра «Історична
хронологічна драбина».
Проводять під час уроків повторення. Двоє учнів виходять до дошки ,називають
подію, заповнюють клітинку в історичній драбині. Переможе той,хто швидше
дістанеться верхньої сходинки. Наприклад, тема «Виникнення та розвиток
Київської Русі
|
|
|
|
972
|
|
|
944
|
968
|
|
941
|
945
|
|
907
|
911
|
|
860
|
882
|
3. Гра
«Хто швидше?». Учні діляться на
дві команди. Краще це робити між рядами. Кожен учень пише подію,дату передає
аркуш іншому. Перемагає та команда,яка швидше виконає завдання. Можна змінити
умови гри: спочатку команди пишуть тільки дати,а потім обмінюються листочками,
називають дату і подію. Переможе той, хто дасть більше правильних відповідей.
4.Співвіднесіть дату з подіями.
Традиційними
формами перевірки хронологічних знань є завдання на встановлення послідовності подій, відповідності між датами
й подіями (одна з яких може бути зайвою), визначення дати події за описом.
Приклади завдань для курсу історії України 9 класу:
Установіть
відповідність між датами та подіями.
2 1825
р.
3
1830-1831 рр.
4
1833-1837 рр.
А
Повстання Чернігівського полку.
Б
Польське повстання «За нашу і вашу свободу».
В
Перехід до складу Російської імперії території між Дністром і Прутом.
Г
Діяльність просвітницько-літературного гуртка «Руська трійця».
Д Місія
В. Капніста до Берліна.
Завдання
для 8 класу
|
А.
4 серпня 1385р.
|
Городельська
унія
|
|
Б.2
жовтня 1413р.
|
Люблінська
унія
|
|
В.
1липня 1569р.
|
Грюнвальдська
битва
|
|
Г.
13 липня 1410р.
|
Кревська
унія
|
|
|
Берестейська
унія
|
5.Гра «Четверте зайве».
Яка з дат зайва і чому?
Тема «Великі географічні відкриття»
1492р.,1498р.,1500р.,1519р.
учням потрібно зрозуміти,
за яким критерієм вони об’єднані і вилучити одну зайву:
490 р. до н.е., 480 р. до н.е., 479 р. до
н.е., 431 р. до н.е. (всі, крім останньої,
стосуються греко-перських війн)
6.Розташуйте події в
хронологічній послідовності.
Завдання для 8 класу
всесвітня історія
А. Заснування англіканської церкви
Б. Селянська війна в Німеччині
В. Аугсбурзький релігійний мир
Г. Заснування «товариства Ісуса»
Завдання
для 9 класу історія України
А Вихід друком альманаху «Русалка Дністрова».
Б Утворення Азовського козацького війська.
В Вторгнення наполеонівських військ в межі Російської
імперії.
Г Діяльність новгород-сіверського
патріотичного гуртка.
Виконуючи такі завдання, школярі не тільки
перевіряють свої досягнення, а й набувають навичок роботи із завданнями ЗНО.
7.Гра «Хронологічне лото»: учитель називає століття і демонструє заздалегідь
підготовлені дати (записані на дошці), а учні відповідають,чи належать дати
відповідному століттю . Цю гру можна застосувати у зворотньому напрямку: учень називає дати
,гравці відповідають, до якого століття вони належать. Підчас гри можна
влаштувати змагання між рядами.
8. Гра «Точність –
ввічливість королів»
побудована як змагання між рядами учнів. Учні записують на дошці дати, що
трапляються в тексті підручника, починаючи від першого параграфа. Учитель до
кожної дати пропонує запитання, відповіді на які мають бути точними і лаконічними (команді зараховують
блискавичні і точні відповіді; відповідає представник ряду, який перший підняв
руку).
9.Гра «
Порушена послідовність» відчутно пожвавлює інтерес до виконання
хронологічних завдань. Учням пропонується відновити послідовність подій, дати
яких у довільному порядку вони бачать перед очима. Традиційне завдання з
історії Давнього Риму на уроці – розташувати в хронологічній послідовності
події
А) заснування Рима;
Б) битва з Пірром;
В) утворення Римської республіки;
Г) підкорення Римом усієї Італії.
|
10.
10.Гра
«Лото-забава». Учням роздаються
підготовлені заздалегідь білети, на
Яких написані дати з конкретної
теми, наприклад, «Козацька Україна» 5 клас.
Учитель
задає запитання,а учні закреслюють клітинки з правильними відповідями.
|
|
1621р.
|
1243р.
|
ХVст.
|
XVIIст.
|
|
Вільна людина
|
30
|
1569р.
|
Байда Вишневецький
|
|
1554р.
|
XVI
ст.
|
Іван Сірко
|
1556р.
|
|
Прізвище-
|
|||
11.Назвіть події з історії України, які відбувалися
після подій всесвітньої історії, наведених у першому стовпчику, але раніше, ніж
події,визначені в третьому стовпчику.
|
А. Іконоборче повстання в
Нідерландах.
|
?
|
А. Варфоломієвська ніч
|
|
Б. Пр Б. Прийняття «39-статтей» осно
|
?
|
Б. Берестейська унія
|
12. Хто назве
більше дат? Гру проводять між окремими учнями, командами . Учитель називаю
тему, Учні по черзі називають дату, пов’язану з темою, що вивчають.
Учні
8 класу можуть «погратися» з цифрами й під час виконання такого завданя:
«З
першого та другого ряду чисел складіть відомі вам дати та поясніть їх:
1) 16, 16, 16, 17, 17.
2) 50, 58, 63, 64, 67»;
Звичайно, у формуванні хронологічної
компетентності учнів допомагає карта, тому що відбувається встановлення
взаємозв’язків між просторовими характеристиками території та перебігом історичних
подій. Якщо учень орієнтується в карті, то може охарактеризувати будь - яке
питання.
Важливе значення у розвитку
хронологічних умінь учнів має робота з різноманітними типами таблиць.
Найпростішим типом є загальна хронологічна таблиця, яка відіграє роль довідника
в хронології. У таких таблицях дві колонки: дата і подія. Тематичну
хронологічну таблицю учням можна запропонувати вести під час вивчення окремої
навчальної теми.
Для встановлення міжкурсових зв’язків найкраще
підходить синхроністична таблиця, дозволить зафіксувати і порівняти учням події
,що відбувалися в різних країнах в один і той самий історичний період.
Синхроністична таблиця подій VІІ-Х ст. у Європі
та на українських землях
|
Час
|
Європа
|
Українські землі
|
|
VІІ
|
Існування «Держави Само» у західних слов’ян. Утворення першого
Болгарського царства
|
Остання згадка пор антів. Оформлення племінних союзів східних
слов’ян.
|
|
VІІ
|
Завоювання арабами Іспанії. Іконоборче повстання у Візантії.
Перемога франків над арабами під Пуатьє. початок династії
Каролінгів. Заснування Папської держави.
|
Формування держави Київська Русь. Походи на візантійські
володіння в Криму і Малій Азії.
|
|
ІХ
|
Утворення Франкської імперії. Поділ імперії Карла Великого.
Діяльність святих Кирила і Мефодія. Існування Великого Моравського
князівства.
|
Правління Аскольда, його походи на Візантію.
Убивство Аскольда і Діра. Правління Олега.
|
|
Х
|
Виникнення Німецького королівства. Правління Оттона І. Правління
Мешко І у Польщі. відкриття Ериком Рудим Гренландії. Початок правління
династії Капетінгів у Франції.
|
Походи Олега та Ігоря на Візантію. Правління Ігоря. Повстання
древлян. Правління Ольги та її реформи. Правління Святослава, його походи.
Правління Володимира Великого, прийняття християнства.
|
До своєрідних типів таблиць належать
історичні календарі і хронотипи. Якщо перші відображають динаміку історичних
подій у деталях, то в інших головну увагу приділяють часу і місцю, де
відбувалися події.
Складання хронологічних таблиць не
повинно бути самоціллю,оскільки зміст кожної хронологічної таблиці повинен
стати матеріалом для осмислення певних тенденцій розвитку історичних процесів і
служити встановленню причинно - наслідкових зв’язків (Наприклад,назвіть, «Які
події передували ліквідації Запорозької Січі
у 1775 році?». Стійкий інтерес до складання і заповнення хронологічних
таблиць буде лише тоді, коли учитель урізноманітнить роботу завдань. Значний
ефект мають хронологічні завдання, що привчають учнів поєднувати історичний
простір з історичним часом. Історичний процес – це свого роду просторово -
часовий континуум, і тому будь-яка дата повинна бути прив’язаною до певного
місця. Наприклад, під час вивчення теми,
пов’язаної з історією Османської імперії ,учням можна запропонувати заповнити
хронологічну таблицю «Завоювання османів в 16ст.», використовуючи при цьому
історичну карту в атласі. Результатом роботи учнів над такими завданням буде
таблиця, зміст якої не тільки не повторюватиме матеріал підручника, а й
створюватиме образне уявлення про хід та наслідки завоювань османів. Також
після заповнення таблиці я можу запропонувати учням виконати завдання, суть
якого полягатиме в у визначенні певних етапів у ході османських завоювань. Роботу над таблицею можна завершити
обговоренням питання: «Чому більшість завоювань османи здійснили в першій
половині 16 століття?»
Заслуговує на
увагу метод складання хронологічних таблиць, побудований на принципі зворотної
хронології подій,оскільки дозволяє більш чітко визначити причинно- наслідкові
зв’язки між подіями і руйнує шаблонність у сприйнятті історичного процесу.
Специфічну роль у викладанні й
формуванні хронологічних умінь учнів відіграють різноманітні схеми. Наприклад,
схема – «драбина» дозволяє відстежити причинно – наслідкові зв’язки між різними
історичними подіями. Колові схеми фіксують часові межі історичних
подій,періодизація яких викликає дискусію.
Творче використання та застосування
хронологічних знань та вмінь повинно обов’язково спиратися на глибоке
осмислення такої складної категорії,як історичний час. Час як категорія
визначає логічну послідовність, тривалість і синхронність подій та явищ
історичного процесу. Методичні прийоми,які буде
використовувати вчитель для розвитку хронологічних умінь учнів,залежить від
особливостей етапу уроку.
Тому на рівні застосування хронологічних
умінь, які здійснюються на основі таких когнітивних процесів , як аналіз,
синтез та оцінювання інформації, пов’язаної з історичним часом, учням пропоную
такі пізнавальні завдання:
1.
Виявляти
ієрархічність подій за тривалістю процесів: «Епоху Середньовіччя історики
традиційно поділяють на три етапи. Як ви вважаєте, чи зберігаються хронологічні
межі цих етапів для різних країн? Чому?»
2.
Знаходити
місце події в загальному хронологічному контексті: «Поміркуйте, чому історики
вважають 476р. умовною датою падіння Західної римської імперії. Як ви вважаєте,
чи можна точно визначити, які події стали точкою відліку історії
Середньовіччя?»
3.
Оцінювати
аргументованість й обгрунтованість періодизацій історичних процесів: «Історики
різних шкіл не мають спільної думки щодо періодизації Нового часу. У радянській
історіографії, у рамках формаційної теорії, його початок пов’язували з
англійською революцією, що розпочалася в 1640року. Серед інших подій, які
визначають за вихідний рубіж Нового часу, називають події, події пов’язані з
Реформацією в Німеччині(1517р.), відкриття іспанцями Нового світу 1492р.,
падіння Константинополя 1453р, або навіть початок Великої Францюзької революції
1789р. Думка, якої групи істориків видається вам найбільш обгрунтованою? Чому?»
Крім того, можна пропонують застосовувати ряд методичних прийомів,
що допоможуть організувати повноцінну роботу учнів з хронологічним матеріалом,
наприклад наочно – образне позначення часу. Суть цього методичного прийому полягає в тому, що важливу подію описують
якомога яскравіше з використанням цитат. Або ж вчитель може запропонувати самим
проілюструвати дату малюнком чи спробувати створити часові асоціації, пов’язані
зі значною історичною подією.
Допомогти вчителеві
з’ясувати, чи вдалося сформувати учнів певні цінності орієнтації,пов’язані з
розумінням часу як фундаментальної структури Всесвіту, основи людського буття,
мають запитання виключної частини уроку. Мені видається важливим , що під час
рефлексії треба учнів підводити не тільки до відповідей на поставлені
запитання, ай намагатися стимулювати самих учнів на постановку подібних питань.
Отже, сучасний
компетентнісний підхід до процесу
організації навчання потребує зламу
певних стереотипів й стандартних підходів до використання хронологічного
матеріалу на уроках історії. Запропоновані підходи до формування хронологічної
компетентності учнів під час навчання історії , безумовно, вимагають подальшого
осмислення і поступового запровадження у практику.
Комментариев нет:
Отправить комментарий