Навіки увійшли в історію Закарпаття осінні дні 1944 року. 2-го жовтня 1944
року війська армії у складі 17-ї і 18-ї гвардійської дивізії перейшли в наступ,
і в ході важких кровопролитних боїв прорвали оборону противника. Частина 351- ї
дивізії визволила села Нижні Ворота, Воловець , Іски, Пилипець, Торунь,
Репинне. До 18-го жовтня було визволено Рахів, Солотвино і багато інших
населених пунктів. 18- 26 жовтня 17- та
дивізія проходячи біля річки Тиси визволили Тячів, Хуст, Берегово. 24-го жовтня 30- й стрілецький корпус визволив
Сваляву, а 26-го жовтня разом з 351-ю дивізією вступили в місто Мукачево. 27-го
жовтня возз’єднання 30-ї та 18-ї дивізії принесли довгождану свободу населенню
Ужгорода, а 28-го жовтня 17-та дивізія вигнала фашистів з Чопу. Зі сльозами радості на очах, хлібом й сіллю, квітами
зустрічали жителі Закарпаття радянських воїнів. Цей день вони незабудуть ніколи.
Навіки увійшли в історію Закарпаття осінні дні 1944 року. 2-го жовтня 1944 року війська армії у складі 17-ї і 18-ї гвардійської дивізії перейшли в наступ, і в ході важких кровопролитних боїв прорвали оборону противника. Частина 351- ї дивізії визволила села Нижні Ворота, Воловець , Іски, Пилипець, Торунь, Репинне. До 18-го жовтня було визволено Рахів, Солотвино і багато інших населених пунктів. 18- 26 жовтня 17- та дивізія проходячи біля річки Тиси визволили Тячів, Хуст, Берегово. 24-го жовтня 30- й стрілецький корпус визволив Сваляву, а 26-го жовтня разом з 351-ю дивізією вступили в місто Мукачево. 27-го жовтня возз’єднання 30-ї та 18-ї дивізії принесли довгождану свободу населенню Ужгорода, а 28-го жовтня 17-та дивізія вигнала фашистів з Чопу. Зі сльозами радості на очах, хлібом й сіллю, квітами зустрічали жителі Закарпаття радянських воїнів. Цей день вони незабудуть ніколи.